Чорноморськ. Чорноморська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Чорноморської міської ради Одеської області

   





Соціально-психологічна служба школи

                        "Партнерство"   

    

Уважаемые мамы и папы, учеников нашей школы!

      Мы все сейчас  проживаем непростой период и реагируем на обстоятельства по-разному. Но цель у нас  одна: успешно пережить карантин (столько, сколько необходимо), сохранить физическое и психическое здоровье, приобрести новый опыт жизни в экстремальной ситуации, научиться подавать и получать знания в новой форме и, самое главное, - стать более внимательными и чуткими друг к другу.

      Дистанционная форма обучения  для детей сегодня - это проверка их способностей  вырабатывать  навыки  индивидуальной роботы. По окончанию первой недели карантина может создаться впечатление, что детей (и Вас, конечно же!) просто завалили домашними заданиями и необходимостью самостоятельной проработки материала. Учителя учитывают, что все дети разные. Каждый выполнит задания на своем уровне.

И это нормально. Ведь и во время обычной школьной учёбы ребята учились на разных уровнях и получали соответствующие оценки. А Вы, как никто другой, знаете своего ребёнка, его возможности и желания, реакции на стресс и уровень работоспособности. Просто помогите детям с удобством для них организовать время, покажите плюсы дистанционного обучения (а они есть!), создайте позитивный настрой во время работы. Поддерживайте и хвалите за любое проявление инициативы, за самый маленький успех. Не позволяйте своим юным трудоголикам делать «домашку» до трёх ночи, (знаю, есть и такие), успокойте их, научите распределять время и силы. А ведь есть много детей с изначально  низкой мотивацией, а также тех, кто так реагирует на стресс. Но ни Вы, ни мы не станем за это любить их меньше! Дайте своему ребёнку возможность выбрать то, что интересней, а, может, просто – легче. Если уроки вызывают негатив, отрицание, агрессию, дополнение к стрессу, есть ли в этом смысл?.. Договоритесь с ребёнком об отсрочке, определите время, когда он будет готов. Помните: лучше меньше, да лучше. Предложите ребятам другие способы саморазвития, пусть занимаются  творчеством, смотрят жизнеутверждающие фильмы, играют в развивающие игры, читают,  общаются с друзьями по мобильной связи….  Делайте что-то вместе, общайтесь, расскажите о своём детстве, смейтесь, говорите почаще, как вы друг друга любите. 

         Старайтесь не обсуждать при ребёнке вирусные страшилки из Интернета, сохраняйте позитивный настрой, но и не демонстрируйте беспечность. Ведь даже в данной ситуации – всё в наших руках. В очень ЧИСТЫХ руках! :) Жизнь продолжается, весна всё больше входит в свои права, а наши дети взрослеют так быстро! Давайте ловить момент и замечать прекрасное! После бури всегда бывает радуга. Карантин закончится – и мы снова встретимся в любимой школе и всё наверстаем!

        Уважаемые родители! Если у кого-то возникнет потребность в онлайн-консультации, Вы можете связаться со мной по електронному адресу,  указаному  в моем блоге на сайте школі.

         Всем здоровья, терпения и простых семейных радостей!

 

 

 

                                                    

             2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм, а квітень – місяць  присвячений цій темі

     В Україні про аутизм лише нещодавно почали говорити на загальносуспільному рівні. Офіційно зареєстрованих випадків у нас – чотири тисячі, але насправді дітей з РАС (розлад аутистичного спектру) набагато більше. Державних програм допомоги  батькам  РАСпрекрасних діток поки що немає, але увагу суспільства до питання аутизму в Україні привернуто. Організовано Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму “Дитина з майбутнім” та Асоціацію батьків дітей з аутизмом, створюються інклюзивні класи.

                             Люди з аутизмом —  які вони?

      «Аутизм»  з грецької означає «сам»,  «занурений в себе». У різних людей по-різному проявляються симптоми  залежно  від ступеню аутичності. Вони інакше сприймають світ, мають труднощі в спілкуванні і тому часто відсторонені від суспільного життя. Люди з аутизмом хворобливо сприймають все нове, схильні до ритуалізації, не люблять відволікатися від свого заняття, але інколи можуть зробити дещо дивне, наприклад,  заспівати в транспорті. Часто полюбляють розставляти речі в певному порядку тощо. Іноді вони дуже гостро реагують, наприклад, на різкі звуки – голосно кричать, б’ються… Сторонні необізнані люди іноді засуджують таких дітей, додаючи болю їх батькам. Отже, будьмо уважнішими!

                     Як правильно говорити про людей з аутизмом?

     Коректно  казати «люди з аутизмом», а не «аутист». Існує правило «people-first rule», яке означає, що спочатку треба говорити про людину, а потім додавати її  особливість. Також не варто використовувати вислови «хворіє на аутизм» або «страждає від аутизму».  Вони не хворіють, не страждають,  і вони точно не божевільні. Вони просто інші.

       Розповсюдженим  міфом про людей з аутизмом є думка, що вони начебто не мають почуттів, не вміють любити і співчувати. Насправді їх почуття такі ж яскраві, як і в інших, але проявляються інакше.

                                   Аутизм = геніальність?

        Діти і дорослі з аутизмом та синдромом Аспергера нерідко можуть створювати  шедеври мистецтва, мати  феноменальну пам’ять і досягати дивовижних  результатів у навчанні.  Справа в тому, що однією з особливостей прояву аутистичного стану є здібність повторювати одноманітні  рухи і  фокусуватися на певному  предметі.  Дякуючи цьому такі люди можуть досконально оволодіти  якимось предметом, вивчати іноземні мови, грати на музичних інструментах тощо. Так, серед відомих людей, у яких певною мірою спостерігались ознаки аутизму, режисер Вуді Аллен, один із засновників компанії  Microsoft Білл Гейтс, музикант Боб Ділан, письменниця Вірджинія Вульф, шістнадцятий президент США  Авраам Лінкольн і художник Леонардо да Вінчі — автор найвідомішого портрета «Мона Ліза».

 

 

 

                 Поради психолога батькам щодо дистанційного навчання

    

Глобальна мета карантину – вижити. Тому все повинно бути направлено саме на здоров’я, і цьому не повинно перешкоджати навчання. Кожна сім’я виділяє на навчання стільки часу, скільки може. Ресурси у школярів різні. В одних достатні навички самоорганізації, вони увійшли у карантин з тим, що можуть навчатися без контролю ззовні. Іншим потрібно, щоб батьки були залучені до процесу виконання завдань. Отже, навчання не матиме такої якості, як у школі. Це потрібно прийняти як даність.

      За самоорганізацію у людини відповідають лобові частки мозку. Фронтальна кора сучасних дітей розвинута набагато гірше, ніж, скажімо, в старшого покоління. Ми приходили зі школи, готували домашнє завдання, виконували доручення батьків – були самостійнішими. У сучасних дітей через гаджети, через інформаційну перенасиченість, через загальні еволюційні процеси процес самоорганізації дещо запізнюється.

     Що робити батькам в ситуації з дистанційним навчанням? Прийняти той рівень самоорганізації, на якому знаходиться їхня дитина, і те, скільки вона потребує від батьків залученості у процес навчання. Визначити, чи є в них власний ресурс, аби допомогти «прокачати» дитину, або вони приймають її рівень та визнають, що в них немає часу займатись з дитиною, і все буде як буде.

     Психологи  виділяють  чотири рівні організованості дитини:

  1. Коли школяр сидить над уроками лише разом з батьками, а без них нічого не робить, – це перший.
  2.  Другий - дитина в змозі самостійно зробити частину або все завдання, але потребує включення батьків у процес -їй важливо показати батькам зроблене.
  3. На третьому рівні учень складає план, що за чим робитиме, і виконує все домашнє завдання.
  4. На четвертому дитина не тільки робить завдання, а ще й вивчає додатковий матеріал. Але це більше виняток з правил.

    Як вчилися наші діти у школі? Вони звикли дізнаватись нове з того, на чому тримає їхню увагу вчитель. Звикли, що протягом 45 хвилин їхньою увагою керують. З року в рік вчителі так робити. А тепер учні опинилися в ситуації, що їм треба самим сісти, відкрити книгу, не маючи при цьому ніякого стимулювання.

     Ще один важливий момент. Дитина звикла зранку вставати, збиратися до школи, йшла-їхала. Це активувало в організмі деякі гормони стресу – розгальмовувало й активувало мозок. Тепер потрібно знайти домашній варіант цієї активації. Зробити ранкову зарядку, вийти на балкон, облитися прохолодною водою, переодягнутися.

    В нових умовах навчання важливо обговорювати з дитиною, чи потрібна їй допомога, яка і кого саме з батьків. А потім – що вдалося, що ні і чому саме.

    Також необхідно визначити кордони. Нинішній час відрізняється великим дитиноцентризмом, коли батьки занадто підлаштовуються під своїх чад. В результаті виховують інфантильних людей. Карантин якраз підходить для визначення часових кордонів, в яких батьки займаються своєю роботою, а дитина – своєю. І лише потім їй приділять необхідну увагу. Це, до речі, допоможе знайти оптимальний рівень контролю, в результаті чого дитина одночасно і відчуває підтримку батьків, і стає більш самостійною.

   Крім того, збереженню психічного здоров’я родини та успішному дистанційному навчанню сприяє вміння  структурувати день. Докарантинне життя дітей було чітко розписане. Погодинний розклад або орієнтовний план того, що потрібно зробити певного дня, потрібен і на карантині. Звісно, з включенням дитини до сімейних справ.  А також варто заохочувати дітей на нові активності, наприклад онлайн-курси чи тренінги. Краще це вийде, якщо діти бачитимуть приклад батьків.

https://cbn.com.ua/2020/04/07/dystantsijne-navchannya-yak-vono-ye-porady-psyhologa-i-metodysta/

 

 

 

 

 

                                                            

                         Де взяти сили на фінішній прямій?  (Психологічні поради учням)

 

            Ось і підходить до завершення навчальний рік. Нестандартні умови, в яких ми всі опинилися через пандемію, змусили (допомогли?) кожному шукати власні способи пристосування до дистанційного навчання.  Хочеться відмітити позитивні моменти: учні вчились самостійності і відповідальності, батьки стали ближчими до дітей, вчителі опановували  нові технології, а всі разом усвідомили, наскільки ми необхідні один одному і яким важливим є живе спілкування!

           За три з половиною місяці дистанційного навчання велика частина учнів упевнилася у своїх знаннях і уміннях, відчула радість від можливостей самоосвіти. Дехто з учнів тільки-но почав пристосовуватися до нових умов і зрозумів, що нічого страшного і занадто важкого в цьому немає. Але в кінці будь-якого шляху виникає об’єктивна втома, може знижуватися мотивація, домашні завдання вже здаються непосильним вантажем… Це нормально.       

           Отже, де взяти сили, щоб успішно завершити навчальний рік?                         

            По-перше, визначте і спробуйте уникати своїх «пожирачів» часу. Основні «крадії» часу – це інтернет, соцмережі, телефонні розмови, комп’ютерні ігри, телевізор – все, що примушує нас «залипати». Визначте  для себе, скільки часу в день ви можете на це витратити. Оптимально – на початку дня і наприкінці. Щоб визначити свої особисті часопоглиначі, спробуйте протягом тижня вести хронометраж – щоденник витраченого часу, в який записуйте все, що займає більше 5 хвилин. В кінці тижня підсумуйте і зробіть висновки.

          По-друге, плануйте свій день і тиждень. Перед тим, як сісти за уроки, подумайте: з якого предмету особисто вам слід почати. Скільки для цього потрібно часу? Яке приладдя для цього потрібне? Що треба підготувати заздалегідь?  Підготуйте робоче місце, щоб нічого не заважало і не відволікало. Налаштуйтесь на позитивний лад, адже ви навчаєтесь для себе, а не для когось. Не відкладайте на потім! Набагато краще зробити складні завдання на самому початку, а легкі пізніше. Також корисно чергувати виконання завдань з гуманітарних і точних наук.

          По-третє, робіть перерви. Після 40-50 хвилин роботи перервіться ненадовго, щоб попити води або чаю, зробіть зарядку або гімнастику для очей.

          По-четверте, позначайте в своєму блокноті (щоденнику) виконані завдання. Така  «галочка» або плюсик  дуже стимулюють, наочно демонструють рух уперед. Хороша організованість допомагає уникнути зайвих стресів, дає відчуття контролю над своїм часом та емоціями, а результат – задоволення від отриманих знань і якісно виконаного завдання, а також – більше часу для хобі та відпочинку.

          По-п’яте, відпочивайте повноцінно, наповнюйтесь позитивною енергією. Дивіться захоплюючі та повчальні фільми, читайте цікаві книги, займайтеся творчістю та іншими улюбленими справами, спілкуйтеся з рідними, але лягайте спати вчасно, щоб назавтра були сили і наснага! Не бійтеся звертатися по допомогу до батьків, до вчителя, до однокласників. Допомагайте іншим. Всі труднощі завжди перетворюються на корисний досвід. Хіба це не класно?:)

              12.05.2020